Друга мова потрібна тоді, коли ви продаєте людям, які шукають вашою мовою і на вашій мові не шукатимуть. Якщо клієнти з іншої країни приходять до вас за рекомендацією або через посередника, багатомовність нічого не додасть, а роботи додасть удвічі: кожна сторінка існує в стількох копіях, скільки у вас мов, і кожну треба оновлювати.
Нижче: як вирішити, чи потрібна вам друга мова, що для неї треба технічно, і три реальні сценарії з нашої практики, включно з випадком, коли правильною відповіддю була одна мова замість двох.
Коли друга мова не потрібна?
Коли ваша іноземна аудиторія не приходить із пошуку. Це три типові ситуації: клієнти йдуть за рекомендацією, продажі ведуться через менеджера в переписці, або іноземна частка настільки мала, що не окупить подвійне ведення сайту.
Просте правило для перевірки: подивіться в аналітику, скільки візитів приходить з інших країн і що ці люди роблять на сайті. Якщо іноземних візитів менше десятої частини і вони не доходять до форми, друга мова цю картину не змінить, бо проблема не в мові.
Друга сторона того самого питання: половина занедбаних багатомовних сайтів виглядає гірше за одномовні. Головну сторінку переклали, решту лишили як була, і відвідувач бачить сайт, у якого англійська версія обривається на другому кліку. Це гірший сигнал, ніж чесна одна мова.
Коли одна мова краще за багато?
Коли ви працюєте на один конкретний ринок. Тоді сайт роблять цілком мовою цього ринку, без української версії й без перемикача, і це не компроміс, а правильна конфігурація.
Так ми робили сайт студії танцювальних мистецтв у Farmingdale, штат Нью-Йорк. Уся аудиторія там англомовна: весільні пари, дитячі й дорослі класи. Український перемикач на такому сайті не приніс би жодного відвідувача, зате розмив би сигнали для Google, який мав би вирішувати, яка версія головна. ШІ-агент на цьому сайті теж спілкується англійською, бо іншою мовою до нього ніхто не звертається.
Ознака, що вам підходить саме цей сценарій: серед клієнтів немає українських і не планується. Тоді робиться один сайт однією мовою, і весь бюджет іде в глибину контенту, а не в дублювання.
Що технічно потрібно для другої мови?
П’ять речей: окрема адреса для кожної мовної версії, коректний hreflang, власні мета-теги на кожній мові, перемикач, який веде на ту саму сторінку в іншій мові, і плагін чи механізм, який усе це тримає разом.
| Елемент | Як має бути | Часта помилка |
|---|---|---|
| Адреси | Окремий URL на кожну мову: /, /ru/, /en/ | Одна адреса з підміною тексту скриптом, Google бачить одну сторінку |
| hreflang | Взаємні посилання між усіма версіями плюс x-default | Перелічені не всі мови або посилання не взаємні |
| Мета-теги | Свій title і description на кожній мові | Автопереклад тайтла або той самий тайтл на всіх версіях |
| Перемикач | Веде на ту саму сторінку в іншій мові | Веде на головну, і людина втрачає те, що читала |
| Карта сайту | Усі мовні версії в sitemap | У карті тільки основна мова |
На WordPress цей набір закриває Polylang: він тримає зв’язок між версіями сторінок, віддає hreflang і дозволяє мати окремі SEO-налаштування для кожної мови. На ISBN.com.ua ми робили тримовність саме на ньому.
Окремо про машинний переклад. Плагін, який перекладає сторінку на льоту, не створює мовну версію: для Google це та сама сторінка, і в індекс вона не потрапляє. Автопереклад має сенс як чернетка для редактора, а не як спосіб отримати другу мову без роботи.
Як виглядають три архетипи багатомовності?
По-різному, і різниця не в кількості мов, а в тому, чи мови рівнозначні між собою.
Кілька мов з паритетом
Усі мовні версії рівні за структурою: у кожної своя головна, свій блог і своє меню, і кожна розвивається як самостійний сайт. Так зроблено сайт Ярослава Мендрика, експерта Google з міжнародною аудиторією форумів: чотири мови, українська в корені, англійська, італійська й російська в підтеках.
Аудиторія там справді розподілена між мовами, тому жодну не можна вважати додатковою. Кожен запис блогу лягає в ту мовну версію, якою написаний в оригіналі, а рядки інтерфейсу теми зареєстровані в Polylang, щоб клієнт перекладав їх сам без розробника.
Головна складність тут організаційна, а не технічна: паритет означає кратний обсяг контентної роботи назавжди. Кожна нова стаття, кожна нова послуга, кожна зміна ціни виходить стільки разів, скільки у вас мов. Якщо на це немає ресурсу, паритет швидко ламається й одна версія починає відставати.
Одна мова під конкретний ринок
Описаний вище випадок First Dance. Багатомовності немає взагалі, і це рішення, а не економія.
Три мови з різними пріоритетами
Найцікавіший і найскладніший сценарій, бо мови тут не рівні. Так побудована видавнича екосистема ISBN.com.ua: три мови UK, RU і EN, але кожна закриває свій шар бізнесу.
Клієнт продає десятки послуг: від друку книг і палітурок до публікації у Wikipedia й оформлення візи талантів O-1 у США. Українська тут основна мова компанії й команди. Російська обслуговує російськомовну аудиторію. Англійська критична для міжнародного напрямку, бо клієнт, який шукає допомогу з Amazon KDP або з візою талантів, шукає англійською, і без англійської версії сайт для нього просто не існує.
Що це змінює в роботі. Пріоритети мов означають, що не всі сторінки обов’язково існують у всіх трьох версіях однаково глибоко: міжнародні послуги розкриваються насамперед англійською, поліграфія - українською. Це нормальна конфігурація, за умови що hreflang описує реальний стан, а не бажаний.
Крім мов, у цьому проєкті ми реархітектурували десятки послуг на два кластери, «Друк і видання» та «Експертний бренд», і кожен кластер живе в трьох мовах. Разом це понад 100 окремих сторінок послуг з власним SEO. Технічно все стоїть на WordPress з ACF Pro і Polylang, а швидкість тримається на рівні 90+ на десктопі й 80+ на мобільному навіть з активним антивірусом WordFence, який зазвичай забирає 10-20 пунктів PageSpeed.
Як робити SEO для багатомовного сайту?
Ставитись до кожної мовної версії як до окремого сайту: свої ключові запити, свої тексти, своя перелінковка всередині мови. Переклад української сторінки слово в слово рідко потрапляє в ті запити, якими люди шукають іншою мовою.
Чотири правила, які закривають більшість проблем:
- Ключі збирають окремо на кожну мову. Дослівний переклад запиту часто виявляється формулюванням, якого ніхто не вводить. Це та сама робота з семантикою, тільки повторена стільки разів, скільки у вас мов.
- Перелінковка йде всередині мовної версії. Англійська стаття посилається на англійську сторінку послуги, а не на українську. Перехід між мовами робить тільки перемикач.
- Кожна версія має власні title і description. Автоматично перекладений тайтл майже завжди виходить за довжину й гірше клікається.
- hreflang перевіряють після кожного великого оновлення. Достатньо додати сторінку тільки в одній мові й забути прописати зв’язки, щоб Google почав змішувати версії у видачі.
Загальні принципи, які працюють однаково для всіх мов, я розбирав у повному гайді з SEO, а технічну частину - в окремій статті про технічне SEO. Регулярна робота з пошуком для кількох мов - це окрема послуга SEO-просування.
Скільки коштує друга мова?
Технічне налаштування багатомовності це разова робота, а основна вартість лежить у контенті й рахується просто: скільки у вас сторінок, стільки їх з’явиться ще раз на кожну додану мову.
Що входить у бюджет другої мови:
- Налаштування Polylang, структури адрес, hreflang, перемикача й карти сайту. Разова технічна робота, яка не залежить від кількості сторінок.
- Переклад або написання контенту. Головна стаття витрат, пропорційна обсягу сайту.
- Окремий збір ключових запитів під нову мову й переписування текстів під них. Саме цей пункт відрізняє робочу мовну версію від перекладеної.
- Свої мета-теги на кожну сторінку.
Далі щомісяця: кожне оновлення виходить у стількох версіях, скільки у вас мов. Це найчастіша причина, чому друга мова вмирає через півроку після запуску. Ми закриваємо цю частину через адміністрування сайтів, щоб оновлення не залежали від того, чи згадав хтось перекласти нову сторінку.
Правильна SEO-структура під кілька мов закладається ще на етапі створення сайту. Додати другу мову до готового сайту можна завжди, але переробка структури адрес після запуску тягне за собою редиректи й тимчасове просідання позицій.
Які помилки роблять найчастіше?
- Перекладають головну сторінку й на цьому зупиняються. Відвідувач бачить англійську головну, натискає будь-що в меню й потрапляє на українську сторінку. Довіри це не додає.
- Ставлять машинний переклад замість мовної версії. Сторінки немає в індексі, отже немає й трафіку, заради якого все робилось.
- Перемикач мови веде на головну. Людина читала конкретну сторінку, перемкнула мову й опинилась на початку. Правильна поведінка - та сама сторінка іншою мовою, а якщо її ще немає, то чесне повідомлення про це.
- Роблять мовну версію під ринок, з яким не працюють. Англійська версія «щоб була» не приносить клієнтів, зате подвоює роботу з оновленнями.
- Забувають про мову в аналітиці. Якщо мовні версії не розділені в звітах, ви не побачите, яка з них приносить заявки, і не зможете вирішити, чи варто її розвивати далі.
